Досьє

Коли не бояться ні Бога, ні чорта…

Хто і як любить Україну?

КВК по-українськи

Нехай мене грім поб’є...

Тп-р-ру: приїхали!..

Було б усе добре, якби не було погано

Слава героям! або Кризи немає…

З празником вас, мої дорогії!

З яким, запитуєте? О, із дуже великим – 1 квітня, або, як його ще називають, днем сміху, днем брехуна, днем гумору і сатири…

Кажете, що не маєте до цього свята ніякого стосунку? Що ви не сміхун, не жартун і не брехун? Може, й так. Але тим не менше, 1 квітня стосується і вас.

Це, так би мовити, українське національне свято. Бо не було, нема і, очевидно, не буде в Україні жодної людини, яку б не розігрували, не розігрують і не розігруватимуть.

Хто? Та всі підряд: політики, чиновники-бюрократи, олігархи, злодії, бандити, депутати, кандидати в депутати, їх консультанти і радники – хіба всіх перелічити?

Це – як у тому анекдоті. Вийшла Маня заміж за Ваню, а він її почав через декілька днів лупасити по ребрах.

– Ваню, – жалібно каже Маня. – Ти ж перед весіллям клявся у коханні, обіцяв на руках носити, а тепер б'єш з причини і без неї…

– Знаєш Маню, – відповідає Ваня, – якби я тобі цього не обіцяв, ти б за мене не вийшла заміж. І був би я старим парубком, а ти – старою дівкою. А так – і тобі добре, і мені – непогано…

Чорнуватий, звичайно, анекдот, але правдивий. Бо раніше, ніж виходити заміж, чи то пак, комусь вірити, треба добре подумати. Але ми народ відчайдушний: спочатку віримо, а потім думаємо. От і маємо те, що маємо.

Якби сьогодні в країні провести конкурс і попросити назвати людей найпопулярніші розіграші останніх років (не обов'язково першоквітневі), то ми приблизно мали б таку картину:

– соціальні ініціативи пана Президента, його «кроки назустріч людям»;

– програма повернення вкладів колишнього Ощадбанку пані Прем'єрки;

– клятви опозиції під керівництвом екс-прем'єра поліпшити життя вже сьогодні.

Це, так би мовити, «крупняк». А «дрібнички» ніби вже й призабулися. Наприклад, обіцянки у першому півріччі 2008 року ліквідувати в Україні інфляцію, не допустити ані економічної, ані фінансової кризи, втримати «на плаву» банки й виплачувати людям депозити, будувати дешеве соціальне житло, знизити ціни на м’ясо та інші продукти харчування, створити мільйони нових робочих місць, знести «хрущовки», а на їх місці звести сучасні житлові будинки, підтримати село, спорудивши там тисячу свиноферм, де обіцяла докласти рук і Женя Карр…

Але вийшло, як у тій байці: сказала ворона «Ка-р-р!» – сир випав із дзьоба, а хитра лисичка-сестричка його підхопила і з’їла. З’їли наш «сир» й інші лисички та вовчики-братчики. З’їли, та й сміються: от як ми класно розіграли довірливу публіку. Нам – усе, а їй – дірка від бублика. Щоб вам першоквітнево на душі і серці кожного дня було!

Але позаяк не всім першоквітнево і весняно (дехто вже й невдоволення виявляє), то надумали наші «жартуни» Державний бюджет із інших джерел наповнювати. Щоб у черговий раз народ розіграти.

Стали вони по світу роз’їжджати і кредити випрошувати. Замість того, щоб зібратися разом, сісти і добряче подумати, як виробництво «запустити», дати людям роботу, зарплату, а паралельно бюджет наповнити, то не знайшли нічого кращого, як ходити з простягнутою рокою. Мовляв, подайте Христа ради на «пропітаніє». І нікого не хвилює, хто й коли ті борги вертатиме. Головне – зараз біля владного корита втриматися.

Щоправда, намагаються і внутрішні «резерви» використати. Штрафи, наприклад, за порушення правил дорожнього руху. Тут уже наша доблесна міліція зовсім розперезалася. Штрафують усіх – і кого треба, і кого не треба (останніх більше). А не хочеш штраф – дай «на лапу». І дають. Бо легше 200 гривень у руки даішнику всунути, ніж 700 офіційно переказувати. Недарма ж бо головний міліціонер країни постійно повчає підлеглих:

– Ідіть на вулицю. Там – ваші зарплати…

А народ? Що народ? Стогне, кривиться, але штрафи сплачує.

Тепер ось новий «резерв» піднесення економіки винайшли: зменшили заробітну плату урядовцям і відповідно – меншим чиновникам. «Ініціатива» можновладців набрала в державі поширення. Її творчо застосовують власники заводів і фабрик, олігархи і олігарчики – врізають зарплати людям по саме нікуди. І ніхто не поставить питання руба: а на основі чого ви врізаєте зарплати? Адже є закон, згідно з яким категорично заборонено зменшувати заробітки…

Урядовці виправдовуються: «Ми ж собі зменшили...»

Мій сусід Степан, коли чує такий «залізний» аргумент, плюється і лається:

– Про мене ви там «нагорі» хоч мільйон отримуйте, але дайте нам нормально заробити і сім’ю прогодувати!

Не розуміє Степан, що політика – тонка штука. Урядовцям і депутатам заробітна платня, може, взагалі не потрібна. Але потрібно робити вигляд, що вони теж бідують і кінці з кінцями ледве зводять. Навіть літаючи на «мерсах» і живучи в розкішних палацах. Головне – так брехати, щоб тобі вірили!

Отакі-то наші справи, мої дорогії. О, трохи не забув: це ще не кінець. Бо, як стало відомо з достовірних джерел, наші милі народні депутати з 1 квітня новий сюрприз готують. Щоб, значиться, ще більше бюджет наповнити і нам черговий «розіграш» влаштувати. А суть новації в тому, що вісім мудрих нардепів із фракцій БЮТ та Партії регіонів підготували законопроект про підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вибори.

Якщо Верховна Рада підтримає цей законопроект, то з квітня ціна пачки сигарет з фільтром може зрости з середніх – 3,80 грн. за пачку до 5,20 грн. Як писав поет, – вагомо, грубо, зримо… То, може, все-таки мають рацію «космонавти» з київської мерії, які доходи міського бюджету збільшують за рахунок штрафних новацій?

Уявляєте, як ми заживемо щасливо й багато, коли види і суми штрафів, починаючи з 1 квітня, щомісячно зростатимуть? І не треба буде тоді думати ані про промисловість, ані про будівництво, ані про сільське господарство, ані про фінанси…

А ще краще було б, якби за погану роботу почали штрафувати наших можновладців. Щоб кожен із них знав: взявся за гуж – не кажи, що не туж… Або працюй, або плати штраф, або йди на всі чотири боки!

Повірте мені: порядку в країні стало б значно більше. А ідіотських розіграшів бідолашного люду, знущань над ним – суттєво поменшало.

З 1 квітня, земляки!

Коментарі (0):

Коментар: