Досьє

ЯК СТАЛО, ЩО В СТРИЮ КІНО НЕ СТАЛО (Хронологія приХватизації стрийських кінотеатрів)

Сміх крізь сльози

Воістину, жоден диплом, хай їх буде хоч десять, про вищу освіту, а тим паче – «верхню», не гарантує наявності справжньої інтелігентності і високої внутрішньої культури його власнику…

Нещодавно став свідком одного неприємного інциденту. Більшість присутніх на сході жителів села Заплатин Стрийського району вже розійшлася по домівках. Навколо сільського голови Віктора Ращупкіна ще залишалося договорити недосказане чоловік 8-10.

Аж тут раптом з`явився кремезний, десь під 2 метри, із коротко стриженою сивиною, але моложавий чоловік, із соковитими повними губами і, як виявилося згодом, із відповідним до статури, гучнішим навіть за командирський, голосом, виплеканим лише в системі forte та постійного crescendo. Розгнівавшись, певно, на те, що йому повідомили (хто?) невірний час початку сходу, хоча оголошення по селах (до Заплатинської сільради входить ще й Діброва) були розклеєні за два тижні до дати проведення, він вирішив своє роздратування вилити на бідного голову.

І тут стало ясно, що такий голос його власник виробляв тільки для того, аби глушити інші, навіть у масово-мітинговому варіанті, аби чути тільки себе коханого і більш нікого.

Спочатку він «громогласно» заявив, що має дві вищі юридичні освіти. Хоча навіщо йому другий такий же диплом юриста – невідомо. Можливо, закінчивши один вищий навчальний заклад, він забув про це і поступив на такий же факультет іншого? Або ж за перший раз нічому не навчився…

Продемонструвавши, як можна в нашій країні безкарно ображати всілякими, не гідними навіть паперу і цитування, словами Президента і його опозиціонера Віктора Януковича, юрист «у квадраті» при свідках обізвав аналогічно і сільського голову. Швидше за все, що той не нажив собі чорно-лискучої іномарки, як у нього, та й горлати, як він, не навчився...

Забув, певно, двічі дипломований «правознавець» дві прості істини. Перша: «Брехня кричить, бо брати на арапа – її завжди єдиний аргумент». Друга: «Погане слово про когось оголяє суть самого автора»…

Правда, він ніколи про ці істини і не знав. Натомість сповідує іншу: «Хамство – це друге щастя». Проте, лише до того моменту, доки не зіштовхнеться зі ще більшим хамидлищем…

Коли пізніше я запитав у заплатинців – свідків цієї палкої, певно передчасно-передвиборної, промови можливого претендента на сільського голову: хто це такий, – ніхто не знав, бачили його вперше. Чули, що Юрій Семчук чи Сенчук зі Стрия, має нібито якусь фірму. Ось так – приїхав, нахамив, поїхав…

Подати голові до суду за образу честі та гідності?.. Не хочеться йому ні рук, ні душі бруднити. Та й перед ким, як то кажуть, «бісер метать»?..

Від редакції: «Перцю…» цікаво, чи такі «двічі дипломовані» хами є тільки на Стрийщині? Може, хтось із читачів дасть відповідь на це непросте запитання: це типовий випадок чи одиничний?

Коментарі (3):

Коментар: