Досьє
Натиснемо на клаксони
Життя прекрасне... Попри кризи
Піст по-ковельськи
– Ганю, ти не забула про піст? А ще й неділя прощення. Пробач мені, може, щось не так у нас було…
– Ой, Марійко, та пробачаю, і хай Бог простить. І ти мене прости.
– Прощаю. А ж на душі стало легше... Давай відмітим, такий день славний!
– Марійко, та ж піст. Та ще ж тільки 9-та ранку.
– Ну то й що? Поки приїдеш – десята настане. А в мене салат гранатовий…
Розпочали в 11:00. Очищалися до вечора! І чути було розмову:
– Ти мене поважаєш?
– Поважаю! І Бог поважає…
– І я тебе… Аби ще мужика, щоб розговітися!
– Тихше! Піст…
Так і до сих пір «постять»...














Коментарі (0):