Коли не бояться ні Бога, ні чорта…
Хто і як любить Україну?
КВК по-українськи
А без брехні – як без води: і ні туди, і ні сюди
Нехай мене грім поб’є...
Тп-р-ру: приїхали!..
Було б усе добре, якби не було погано
Слава героям! або Кризи немає…
ДИСИДЕНТ НАШОГО ЧАСУ
В нашому Інтернет-виданні дебютує не зовсім відомий, але до біса талановитий публіцист. Він, можна сказати, дисидент нашого часу. Його рідко друкують газети, зовсім не показують по телевізії. Про радіо нема чого й говорити, бо дикція у нього невиразна, деякі літери не вимовляє та ще й заїкається.
А от пише суперово. Особливо, коли вип’є грамів триста «Української з перцем». Тоді в нього з’являється друге дихання, думка стає чіткою й зрозумілою навіть для самого нього, а слова аж ллються на папір.
Його ім’я та прізвище – Йосьо Блюм. Він народився ще у довоєнному Ковелі, де, як відомо, переважну більшість становило населення відомої національності. Мама належала до цієї національності, а тато був директором – чи то книгарні, чи то буцегарні.
Війну сім’я, слава Богу, пережила в евакуації (а крім Йося, було ще десять малих блюмчиків). Після війни велося всяко, але Йосьо здобув непогану освіту, мав грошовиту роботу й успішно виховував купу дітей. Нині – на пенсії. Позаяк з дитинства відчував потяг до письменства, мав каліграфічний почерк, то у зрілому віці вирішив спробувати сили в прозі і поезії.
Але його не завжди розуміють місцеві журналісти, хоч у декого з них прізвища трохи схожі на Йосьові. Отож, пан Блюм вирішив поріднитися з Інтернетом і захотів мати свій блог…
