У нас немає, на превеликий жаль, можливості голосно заявити про себе в світі. Я користуюся будь-якою нагодою, щоб розповідати про Україну. І багато людей (навіть наші сусіди) дивуються, дізнавшись, що ми – одна з найбільших країн Європи. Більше, ніж Франція, більше, ніж Німеччина. Про нас у світі знають переважно з негативного боку, як одну з найкорумпованіших країн світу. У нас є колосальний потенціал, але ми сьогодні ще «спимо». І питання: чи зможемо ми цей потенціал розвинути? Коли ми зможемо його реалізувати повністю? Так, можна сидіти склавши руки, спостерігати і чекати мани небесної. Але я не хочу цього робити. Я знаю, що свої досвід, енергію, знання я можу реалізувати з користю для країни, з якою пов'язую своє майбутнє, майбутнє своїх дітей. Україна – найкраще місце на землі для мене. І я дуже радий, що під час боїв братів Кличків наш гімн лунає більш, ніж у ста країнах світу. І ми робимо все для того, щоб гімн України був переможним.

Судячи з усіляких «ТигрЮль», «України для людей», білбордів, їм ці гроші хтось давав. Януковичу - Ринат Ахметов, Дмитро Фірташ, Юлі - теж різні люди. Їх же потрібно відпрацьовувати. Я не уявляю, як ці люди, котрі мають зобов'язання перед бізнесом, здатні боротися з корупцією. Але, тим не менше, якщо вони хочуть, щоб їх не прокляв народ, їм потрібно щось змінювати. Поки що Україна загрузла в корупції разом із путінською Росією.

Мені не подобається нагнітання істерії навколо виборів. Вважаю, що крахом Помаранчевої революції була б не перемога опонента Тимошенко, а спроби зриву демократичних виборів. На жаль, у зриві виборів більш зацікавлена провладна сторона… Закон, який прийняла ВР, якраз унеможливив зрив виборів, який готувався в низці областей…

Те, що відбулося у 2004 році, неможливо повторити – ні за змістом, ні за формою. Той резонанс, який тоді було створено між лідерами виборчих перегонів і суспільством, міг зруйнувати все на своєму шляху. Конфлікт зайшов настільки далеко, що розв’язати його могли тільки люди – політики були на це нездатні. Таких емоцій, такого внутрішнього підйому я досі не бачив - такі речі відбуваються раз на тисячоліття… І така гармонія, яка була на Майдані, потребує лідерства і справжньої душі. Сьогодні цього немає. Якщо ви думаєте, що сьогодні до людей, які зібрані під Києвом, може вийти лідер – ви помиляєтеся. Нинішні «лідери» прийшли здати нормативи по фізкультурі...

Очевидно, надалі будуть спроби згорнути певні демократичні свободи, переглянути політичну реформу. Проте за умови існування сильного громадянського суспільства, а воно вже у нас є, сильної опозиції ми можемо самі, без Ющенка, Януковича чи Тимошенко, захистити свої демократичні свободи…

Але ще раз хочу сказати, що якщо в БЮТі не буде чистки, то я не уявляю собі, як БЮТ буде боротися на дострокових парламентських виборах. Бо я думаю, що будуть дострокові вибори. І на планових виборах до органів місцевого самоврядування. У мене одне зараз завдання: я намагаюся переконати і Тимошенко, і її штаб у тому, щоб ті люди, які, на мою думку, радше заважають виборчій кампанії, щоб просто український народ їх не бачив. І от коли ми з вами говорили про Медведчука, то я так само вважаю, що право Медведчука – агітувати за Тимошенко... Але люди, які ніяк не сприймаються суспільством, які мають «неправильну» біографію, вони при Тимошенко не повинні займати серйозних публічних посад. Вони повинні займатися чим завгодно – наприклад, бізнесом, листівки клеїти, писати статті, – але щоб вони не були обличчям команди. Це для мене зараз важливо. Може бути фан-клуб, наприклад, фан-клуб бізнесменів тощо.

Я пригадую анекдот, який розповів 5 років тому, під час дебатів. «В одному літаку за кермо сіли сліпий командир і штурман. Вони включили двигун, тумблери. Літак гуде, мчиться по льотній смузі. Налякані пасажири дивляться в ілюмінатор, а там бетонна стіна в кінці аеропорту. До неї залишається 500 метрів, 400, 300, 200. І тут люди в салоні літака закричали. На цей крик сліпий командир потягнув на себе штурвал, і літак полетів. Тоді ж, коли усі заспокоїлись, у повній тиші сліпий каже: «Слухай, колись люди не закричать, і ми все-таки вріжемось у ту стіну». Так от, ми знову стоїмо перед важливим моментом вибору: український народ не повинен обрати сліпих командирів. Заради майбутнього, свого і нащадків…

На цих виборах ми будемо вибирати між «Великою клізмою» і «Великим гамбургером з лайном»...

У цей складний для нації час кожен кандидат на пост Президента України повинен скоротити свої виборчі витрати та спрямувати їх на подолання епідемії… Захист кожного українця для нас – це не пусті слова і не передвиборча риторика. У 2008 році, коли прийшла в Україну повінь, «Свобода» виділила понад 500 тисяч на допомогу потерпілим. І зараз захист українців, які опинились у скрутному становищі внаслідок епідемії, – наше головне завдання.

Якщо українці не сіятимуть буряків, то впродовж трьох найближчих років будуть купувати бразильський цукор по 15 гривень за кілограм. Будемо їсти поганий, але дорогий продукт. Свого виробника ніхто не підтримує…