Хроніки нашого міста. Пожирання в закритій бочці...

Кожна сесія Ковельської міськради спотикається на земельних питаннях. І з кожним разом полум’я конфлікту бурхає все більше. На зорі конфлікту був винен в усьому один лише міський голова. До кінця цьогорічного літа депутати вже гризуться поміж собою. Причини прості. Перша – українська заздрість. Друга – те, що депутати не поділять між собою сфери впливу на той чи інший ласий шматок землі…

Ви скажете, скільки їм вже треба? Заспокою: собі вони вже взяли без черги по 1-2, а то й 3 ділянки…

Є схема, коли клієнт звертається у виділенні земельних питань за допомогою до депутата. Той обіцяє вибити сесійне рішення, погодити проекти, оформити інші документи, скажімо за 8-10 тисяч гривень. Хоча реальна ціна цих послуг – 2000 гривень. Але клієнт згоден…

Ось звідки й пішли конфлікти між собою на сесії міськради. Одні блокують, інші критикують. Словом, гризня. До чого це приводить – загальновідомо. В старовину на кораблях, як правило, заводилося багато щурів. Простим методом виловити чи прогнати їх із корабля було неможливо. Вони хоч і шкодять, але відчувають себе ніби «в законі».

Метод боротьби був простий. Декілька щурів кидали в бочку, де не було їжі. Щурі починали пожирати самих себе. Залишався один найсильніший і найжорстокіший. Тоді його випускали – і він пожирав усіх щурів на кораблі. Фінал простий: коли залишався лише один щур, його просто ловили і викидали за борт.

Логічне запитання: чи не чекає це і ковельських депутатів?

Хоча вихід, звичайно, є – відновити чергу. Але ж лобісти положення про розподіл землі поза чергою депутат Товкач і Ко роблять усе, щоб тієї черги не було.

Слова і пропозиції мера про упорядкування земельних відносин у місті зависають у повітрі. Прикро, що окремі депутати – прихильники вільного розподілу землі, навіть збираються балотуватись у мери. Страшно уявити…

Ланцюг халатності

От і знову. В Греції бушує пожежа, в Дніпропетровську заливає вулиці дощем, а в Ковелі «паряться» депутати. Під проводом Товкача, Шевчука і Стахорської, 13 ковельських партій, спискових «необранців», вимагають позачергової сесії. Привід, звичайно, є. Як кажуть, аби людина – стаття знайдеться…

Навіть з добра дехто може зробити проблему. В Ковелі побільшало школярів – здавалось би – радіти б, зростаємо! Але так сталося, що в школі №2 виявились переповнені класи на 2-3 учні… Хтось підбурив батьків, а ті дітей не пустили до школи. Дехто подейкує, що то ті ж самі шевчуки і товкачі. Трагедії тут нема. Можна перерозподілити учнів по школах. Наприклад, із школи №2 до 12-ї. Але декому – аби лиш наперекір…

Можна й потерпіти, зважаючи на кризу бюджетну. Депутати вимагають зміни шкільної мережі. Чи будуть діти вчитися краще у класі, де 15-16 учнів, ніхто не знає. Та й кого з депутатів цікавить те, що зміна мережі по всіх школах потягне додаткових 170-180 тисяч гривень?

Напрошується на язик: а що ж думав директор школи і начальник освіти, коли формували шкільну мережу? Постає й інше питання: де були піарщики-депутати, коли для освіти гроші затверджували? А не раз же уточнювали бюджет…

Ланцюг халатності перетворився в проблему для батьків та учнів. Справедливості ради міський голова мав би роздати «на горіхи» і директору школи, і начальнику освіти, і своїм відповідальним заступникам…

А депутатам нічого не грозить. З них – як з гуся брудна вода: стіче – і знову чистенькі. Вони ще й пальцем наверх покажуть, і в груди себе битимуть та клястимуться виборцям….

Та всім тверезо мислячим людям уже зрозуміло: насправді ця брудна акція організована, щоб відвернути увагу ковельчан від дерибану землі, в якому окремі депутати, немов у багні, – вже не по коліна, а з вухами погрузли…

(Далі буде)