В чому найбільша проблема корабля «Україна». Частина 4

Корабель «Україна» зазвичай веде полювання на китів у заборонений міжнародним морським правом час. Через це нас так не люблять міжнародні морські структури. А ми ображаємось, жаліємось на упередженість тих структур. Ми ніяк не можемо зрозуміти, що в світовому океані нам ніхто не дозволить розводити той бардак, до якого ми допустились на своєму кораблі…

14.

На «Україні» практично все відбувається так чи інакше в обхід закону. В такій ситуації усі розмови про демократію і правове суспільство не варті й посліду морської чайки. Незаконним шляхом наймаються на «Україну» матроси, що сприяє притоку на корабель великої кількості злочинців і великої кількості некваліфікованих матросів.

Найнебезпечніші матроси-злочинці рідко коли покидають «Україну», оскільки вони тісно співпрацюють з вартовими і вахтерами, які ніколи їх не видають. Останні виправдовують своє перебування на кораблі тим, що арештовують псевдозлочинців. Наприклад, вони згодували акулам мисливця-гарпунера, який не підкорився наказу капітана помити палубу на тій підставі, що цією роботою на «Україні» повинна займатися інша людина, якій за це платять зарплатню.

Вибори капітана, які обходяться корабельній скарбниці у всі гроші, проводяться незаконно. Капітан поводиться незаконно. Загрузлі в корупції боцмани поводяться незаконно. Зарплати матросам виплачуються неофіційно і незаконно, в обхід податкової інспекції. Податки і відрахування в корабельну скарбницю встановлюються саме такі, яких неможливо було б сплачувати. Штрафи за адміністративні правопорушення такі великі, щоб правопорушникові не залишалося нічого, крім як обходити їх за допомогою хабарів. Хабарництво настільки вкорінене в суспільство, що з ним безнадійно боротися. Чесний спосіб життя на стільки невигідний, що вести його неможливо.

На кораблі «Україна» кок багатіє на нелегальній торгівлі ромом та тютюном. Цей його бізнес також прикривають вахтери. Зрештою, якби не вахтери, нелегальну торгівлю ромом і тютюном і так ніхто б не попалив: практично вся команда корабля в списку постійних покупців кока, тому боротьба властей проти кока та його бізнесу на «Україні» носить картинний характер. Як, зрештою, і боротьба з наркоманією, проституцією, торгівлею людьми, торгівлею боцманами, голосами на виборах тощо.

Лише невелика частина команди корабля «Україна» бере участь у полюванні на китів та обробці їхніх туш. Усі інші складають бюрократичну піраміду: менеджери, секретарі, юристи, банкіри, брокери, страхові агенти, дрібні чиновники. Вони викупили каюти, в яких колись велася обробка китового сала (колись, коли ми ще його обробляли!), та переобладнали їх під офіси. Життя на кораблі влаштоване так, що прості матроси змушені ходили по тих офісах і платили хабарі.

На кораблі «Україна» беззаконня прикривається хабарництвом, а хабарництво – беззаконням. Ми так до цього звикли, що розучилися обурюватися. Ба більше, ми розучилися дивуватися, а це означає, що ми навіть не дивимося в напрямку оздоровлення суспільства. Боцмани обдурюють матросів, матроси в спілці з капітаном обкрадають боцманів, боцмани в спілці з коком притискають до стінки капітана. Усі разом грабують корабельну скарбницю. На кораблі «Україна» навіть закони видаються в обхід законів і, що варто зауважити, видаються такі і тільки такі, яких неможливо було б дотримуватися.

15.

Іноді нам кажуть, що всюди так. Нам втовкмачують в голову, що це життя таке несправедливе. Але істина в тому, що несправедливе життя лише на «Україні» та на інших бідних кораблях, за своїм суспільним устроєм схожих на неї. На тих кораблях, де корупція відсутня (або зведена до мінімуму), де боцмани піклуються про добробут матросів, а матроси довіряють боцманам, де коаліції співпрацюють, а не ворогують, де людська совість не продається за гроші, – на тих кораблях усі живуть щасливо і справедливо.

16.

В нас часто задаються питанням: «Хто винний?» На кому лежить провина за плачевний стан корабля «Україна»? Прийнято спихати її на зовнішніх ворогів. На москалів-піратів наприклад.

От, мовляв, вони нас грабували століттями, брали на абордаж наш корабель і спорожнювали нашу скарбницю, вбивали і залишали морським стерв’ятникам на поталу наших найкращих матросів.

От, мовляв, якби не трикляті москалі, якби не бісової матері виплодки пірати, все б у нас на кораблі було чікі-пікі, трюми були б повні китовим жиром, матроси – багаті і ситі, капітан – добрий і справедливий. Все це, на мій погляд, дешеві відмазки, нічого не варті і нікому не потрібні крім тих із нас, які люблять перекидати відповідальність з власних плечей на чужі.

Тому що піратство – на жаль, дуже поширене явище в світовому океані. Ризикну припустити, що на світі немає жодного пристойного судна, яке тримається на поверхні більш ніж кілька років і яке бодай три-чотири рази не брали на абордаж пірати (москалі чи не москалі, але пірати). Але тим не менше, інші команди здатні швидко оклигати від такого удару, посеред руїн взятися за роботу і нажити нового багатства. А ми цього не можемо, отже проблема не в піратах.

Коли ми так легко ставали здобиччю для москалів-піратів, то очевидно, що самі в цьому винні, бо не захищали свою «Україну» єдиним фронтом. Багато хто намагався домовитися з піратами самотужки, видати їм статки брата чи кума, аби лише самому залишатися при своєму добрі. Скільки стоїть на воді судно «Україна», її команда ніколи не виступала на ворога спільно, на ній завжди було три капітани на двох матросів, на ній обов’язково знаходився зрадник, який підтоплював трюми, перебіжчик, який спускав вітрила, чи дятел, який довбав діру в корпусі.

Наші боцмани ходять палубою у вишиванках і називають себе патріотами. Але замість спільними зусиллями відбудовувати судно, яке ледве тримається на плаву, вони потай обкрадають корабельну скарбницю. Замість закотити рукави і тихо робити свою справу, вони підставляють та обдурюють одне одного. Вони поняття не мають, до якого примітивізму вдаються, коли вважають, що найбільша любов до «України» полягає в ненависті до москалів, до піратів.

Ми так і будемо хитатися з лівого борту на правий, доки не збагнемо, що проблема в нас самих. Ми не відчалимо ні на сантиметр від цього зачарованого порту, доки не покинемо обдурювати і обкрадати одне одного та корабель, який нас носить по світу; доки не припинимо голосувати за капітанів і боцманів, які обдурюють і обкрадають нас та наш корабель; доки не припинимо допомагати нечестивцям крутити чортове колесо системи, всередині якої гроші і зв’язки вирішують усе.

Гаразд, я рядовий матрос, я не можу змусити екіпаж величезного корабля поводитися чесно. Але я готовий робити все, що від мене залежить. Чули про ефект снігової кулі? Сьогодні я не дам хабара податковій інспекції, а завтра ми будемо найкращим кораблем з тих, які коли-небудь тримала на собі хвиля світового океану!..