Дуже часто життя підносить такі незвичні комбінації, що годі й  уявити! Але якщо хтось думає, що найбільш несподівані «мішанки»–  у великих містах, то нехай собі думає далі. Ми ж знаємо – це у мегаполісах стосунки між людьми шаблонні і прогнозовані, бо і глянути навколо ніколи, а у нас в Ковелі живуть великі індивідуалісти, які мають час подумати над своїм буттям і сказати чи вчинити, хоч і нестандартно, але весело…

«Благоустрій у місті Ковелі найкращий!», – сказала поважна міністерська комісія і поїхала до Києва. «Перець по-ковельськи» теж захотів пересвідчитись – і спіткнувся, мало не впав...

Великі міста розбещені видовищами. Вистави і концерти для них – явище звичне, можна сказати, навіть, буденне. Тому візьмемо на себе сміливість стверджувати – справжнім святом і подією для всього міста може бути концерт лише у місті, де всі один одного знають і єдиним спільним відпочинком один від одного є саме концерт. Наприклад, у нашому місті…

Наше місто, як і всі пристойні та поважаючі себе міста, має свої рекорди і своїх рекордсменів. І якщо в Луцьку кожного року з натугою змагаються за найдовший «салбургер», найбільшу кількість вишиванок чи найдовший рушник, то в Ковелі, без особливих зусиль, легко і невимушено, впродовж однієї сесії міської ради було встановлено низку надрекордів…

Кажуть кожне місто має свою неповторну атмосферу. І свій відлік часу. Прокидається зранку мандрівник у своєму купе, виходить повітрям на пероні свої груди наповнити – і відразу розуміє де він: в Парижі, Ковелі чи, де-небудь, в Кацапетовці. Без сумніву, має свою атмосферу та свій час і наш Ковель. Має і своїх «літописців», а деколи й цілих «хронографів»…

Волинь славиться всілякими чудесами. Озера без дна, ріки без кінця, риба відрами, дівчата русалками по воді. Та нещодавно «Перець…» натрапив на топову дивину, якій навіть велика Леся позаздрила б і обов’язково використала б у «Лісовій пісні». Розмовляюча кішка... І не просто «дай» чи «на» або «рибу приніс?», а таки цілі філософські трактати і глобальні бачення. «Перець» передбачає у недалекому майбутньому масові паломництва, активний розвиток туризму, мільйонні інвестиції і все дякуючи шановній Киці Фелісії. Поговорюють, що є навіть ідея висунути Фелісію кандидатом на посаду президента України.

Чого лишень варті її роздуми! Шустер ховається…

У древньому Ковель-граді, сіли в депутатській раді не богатирі-муромці, а «солов’ї», що на «рогатках» сидять. «Рогатка» – це така собі депутатська приватна митниця. Без її контролю ні на крок. Пишіть чолобитну депутату, проходьте контроль – і тоді рухайте , куди ви хочете. В нашій казці немає трьох шляхів. Мовляв, направо підеш – клопотів оминеш. Контроль скрізь…

На позачергову сесію Ковельської міськради збирались неохоче. Чи то весняні лінощі подіяли, чи то відсутність голови, що був у Києві, вплинула. На початках ледве до кворуму «дотягли»…

Буває, в житті трапляється біда. Тоді люди допомагають один одному. Та часи змінюються. Влада окрилює. І тоді з висоти навіть наймізернішого начальника чужої біди просто не видно...

Влада окрилює. І ті крила несуть людину над долами і над містами. Як колись заявив Ньютон: «Дайте мені важіль – і я землю з орбіти зрушу». Сьогодні новий закон управління – в дії: «Дайте мені статус депутата – і я місто поставлю вверх ногами»…