«У бакаї зіркової хвороби» або як Смітюхи «банк брали»-2

Це в середні віки воякам-переможцям на «відведення душі» в завойованому місті відводили лише три дні. Переможці сучасних політичних війн мають значно більше часу, хоч тепер сам процес «компенсації» участі в кампанії відбувається не так явно. Серед «переможців» президентської кампанії 2010 року та наступної «губернаторської» епопеї на Волині – і брати Смітюхи. Продовження дослідження набутого братами досвіду, цікаве хоча б з огляду  на можливе його застосування на Волині та в Ковелі…

Астрономи з прокуратури

Взагалі-то, Антарес – це зірка. Альфа сузір'я Скорпіона, між іншим, чий червоний колір дав привід стародавнім грекам назвати її суперником Марса. Треба думати, що прокурор Святошинського району мав у школі тверду п'ятірку з астрономії й напевно запам'ятав, як знайти це світило без допомоги карти зоряного неба, а лише озброївшись Кримінально-процесуальним кодексом України.

Свої знання з природничо-кримінальних дисциплін районний прокурор Смітюх блискуче продемонстрував у неділю 13 лютого 2005 року, коли особисто, знехтувавши своїм законним вільним часом, порушив кримінальну справу №58-0803 «за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ КБ «Антарес». Взагалі-то випадків, коли прокурори районів ставлять власноручні підписи під подібними постановами, історія сучасної України практично не знає, оскільки такою роботою переймаються, як правило, слідчі. Ну, на крайній випадок – прокурорські помічники.

Але в прокуратурі Святошинського району Києва трапилася ситуація дійсно неординарна – треба думати, жоден слідчий, не погодився ставити свій автографі під документом, що тягне на кілька років позбавлення волі лише заради того, щоби спромогтися паралізувати роботу банку, який конкурує з фірмою начальника. То ж довелося Василю Євдокимовичу засукати рукава, пригадати знайомі букви та вдатися до посадового підроблення, записавши в постанову про порушення кримінальної справи завідомо неправдиву інформацію.

Приводи для порушення справи Василь Євдокимович довго не шукав, але не будемо його за це строго судити. Бо поспішала людина. А, може, брат сильно наполягав. Одним словом, напевне поглянувши на стелю, Святошинський прокурор з'ясував, що 5 травня 2004 року банк «Антарес» уклав кредитний договір з такою собі громадянкою Білосвіт К.В. на умовах іпотеки – під заставу квартири, що належала доньці позичальника Армер С.В. Фактично одержувачем кредиту був син Білосвіт К.В. – Білосвіт Микола Володимирович, керівник ТОВ «Віта ТранСвіт» (син заступника начальника відділу служби пасажирських перевезень управління автотранспорту Київської міськдержадміністрації Білосвіт Володимира Петровича).

Але невдовзі з'ясувалося, що ані повертати кредит, ані сплачувати відсотки за його користування позичальник не збирається. Банк звернувся до Шевченківського райуправління внутрішніх справ у м. Києві з заявою про порушення кримінальної справи проти громадянки Білосвіт К.В. за шахрайство з фінансовими ресурсами, а також оформив на себе заставлену під кредит квартиру.

Ось цією ситуацією й вирішив скористатися прокурор Святошинського району Смітюх В.Є., який замість того, щоби вжити заходи для розшуку шахрая та притягнення його до кримінальної відповідальності, напевне ще тоді задумав організувати облогу банку. Попри те, що на початок 2005 року заборгованість позичальника по кредитному договору становила понад 440 тис. грн., Смітюх В.Є. порушив кримінальну справу не проти боржника, а проти працівників банку, записавши в постанову про її порушення, що начебто громадянка Білосвіт К.В. сумлінно виконувала свої обов'язки по кредитному договору, а банк начебто протиправно заволодів заставленою квартирою.

Цитуємо постанову про порушення кримінальної справи від 13 лютого 2005:

«Згідно виписки особового рахунку гр. Білосвіт К.В. №220562015251 на виконання умов договору банком було перераховано 04.02.2004, 04.03.2004 та 18.03.2004 року відповідно 105 000, 55 000 та 300 000 гривень. Починаючи з 01.04.2004 року Білосвіт К.В. на виконання умов договору в рахунок погашення заборгованості щомісячно було внесено відповідно 01.04.2004 року 37 500 гр.; 05.05.2004 - 19 205 гр., 01.06.2004 - 19 205 гр., 01.07.2004 -19 205 гр., 02.08.2004 - 19 205 гр., 01.09.2004 - 19 205 гр. І т.д., тобто відповідно до графіку передбачені додатковою угодою №1 кредитного договору № 1 5\04 від 29.04.2004 року ... Таким чином, в результаті неправомірних дій службових осіб ВАТ КБ «Антарес» гр. Армер С.В. була незаконно позбавлена права власності на належну їй квартиру №2 по вул. Хмельницькій, 10 в м. Києві оцінену, згідно п.1.3 Іпотечного договору №15\4, в сумі 130 000 гр. чим причинено їй майнову шкоду».

Насправді ніяких щомісячних платежів позичальник не вносив і вносити, судячи з усього не збирався, оскільки, отримавши кредит, просто зник з грошима, а всі наведені у постанові дані з особового рахунка є плодом фантазії прокурора Смітюха В.Є., яка кваліфікується статтею 366 КК України як посадове підроблення. Але астрофізик у погонах, побачивши, які порядки царюють в Генеральній прокуратурі, зрозумів, що лякатися йому нема чого – все однаково відповідати не доведеться. А для того, щоб прокурорська фальсифікація не так кидалася в очі, 15 лютого 2005 року старший слідчий Святошинської прокуратури Самолудченко навіть пообіцяв вилучити банківський сервер. Про всяк випадок.

Втім, уся ця історія  навряд чи зможе реально чимось зашкодити невеликому київському банку. Але такої мети Святошинський прокурор і не ставив – йому б домогтися перейменування чужого «Антаресу». Принаймні, пізніше в ЗМІ вже з'явилялась інформація, що банк начебто збирається міняти назву.

Ну, воно, може, і правильно. Бо закон далеко, а клан Смітюхів – поруч. Єдине, що радує – так це те, з яким поспіхом спритний прокурор порушив у вихідний день кримінальну справу, миттєво організував досудове слідство й впродовж одного дня, 5 травня 2005 року, затвердив обвинувальний висновок і передав справу до суду.

Мабуть, це не просто так. Мабуть, поспішали люди владнати свої бізнесові справи ще до того, як правоохоронці мали розшукати Бакая. Бо той на допиті такого міг розповісти, що прокурору Святошинського району стало б не до астрономії...

ПІСЛЯМОВА. Часто після появи критичних публікацій їх «антигерої» починають вдавати з себе мало не «жертв політичного протистояння». Теперішні «переможці», про яких було згадано вище, зараз насолоджуються традиційним медовим тримісячником – 100 днів нового владарювання. Тому «Перець по-ковельськи» в даному випадку не збирається нікого критикувати через чиюсь політичну позицію. Ми просто зробили перший невеликий екскурс в історію одного «сімейного бізнесу». Зрештою, якщо у згаданих в публікаціях персонажів виникне бажання аргументовано спростувати подані в статті факти, ми традиційно готові надати для цього можливість…