Андрій Кузьменко («Скрябін»): Ламайте антени і будьте здоровіші!

27 травня у палаці культури імені Шевченка у Ковелі Кузьма («Скрябін») перетворив програму «Випускний» на справжнє шоу. Популярні пісні виконували разом зі співаком багато волинян. Майже опівночі після концерту та роздачі автографів лідер гурту Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін) погодився дати ексклюзивне інтерв'ю для «Перця по-ковельськи». Однак у святковий день воно виявилося абсолютно не «джинсово-попсовим», хоча й веселим...

Андрію! Які у тебе відчутття від сьогоднішнього концерту?

Мені брехати чи правду говорити?

Правду!

Круто!

Цей проект не політичний. Раніше ти виступав за кандидатів у президенти…

Коли?

Наприклад, у 2004 році за Януковича, далі – за Тимошенко, але в останньому турі за неї не виступав. Чому?

Я би і тоді не поїхав. Я просто був змушений їхати від «Інтера» за Януковича. Мені абсолютно було по барабану який у нас буде президент, бо я знав, що ні один ні другий не зробить добре. Але я був на «Інтері» і «Інтер» змусив мене їхати за нього. Хоч він зараз і прийшов до влади, але не міг я впливати на ту історію. Ще б тоді, якби я міг, то не їхав би ні за кого.

Найбільша вдача і найбільший прокол у цьому році?

Найбільша вдача – це те, що «Пающіє труси» їдуть на Юрмалу. То є мій продукт і я тішуся за то дуже. При загальномасштабній, українській, медійній ненависті до тої групи, їх визнала Росія, вони концертують… Вони мають графік концертів у Росії, що я за все життя там не був: Хабаровськ, Чита, Новосахалінськ… Сьогодні два концерти в Москві, Самара нещодавно… То для мене є реальна перемога. Я боровся з примітивною системою, попсовою, українською. Тут у мене не вийшло, а там виходить. Їх знімає НТВ, РенТВ. Позавчора знімали інтерв’ю. То є сама велика перемога!

А самий великий прокол? То, напевно, те, що та країна не хоче бути ліпшою. Тобто, ми пробуємо закидувати якісь позиви в піснях, але навіть мої найближчі колеги у музиці українській не підтримують того: «Ти пішов? Ну йди собі один, а ми подивимось, що з того буде». Тій країні ліпше не буде, поки немає підтримки колег по тому, що ти робиш, колег по цеху. Якщо не будуть підтримувати, то будеш «один у полі не воїн». То вже не я придумав. 

І тому самий великий прокол – це те, що цілий рік я присвятив виданню альбому, який не дає мені концертів – альбом «Моя еволюція». Це альбом соціальний, серйозний. Така музика в Україні не потрібна! І я відчуваю від того дискомфорт. У 42 роки мене в депресію неможливо загнати, але відчував дискомфорт. Маленьким купкам людей він потрібен, а основні маси пропускають його так, «по боку». Розумієте, про що йде мова? Їм ліпше слухати Потапа і Настю, «хавати сємочки» і плювати собі на ноги.

Один із твоїх юних прихильників побажав, щоб ви виступали за кордоном…

Ми виступаємо за кордоном часто. В цьому році ми їдемо на величезний фестиваль, на якому буде 400 тисяч людей. То стало відомо годину назад – мені подзвонили поляки. Він називається «Пшестанек Вудсток», його організовує благочинна організація польська, яка існує з 80-х років, яка збирає гроші на апаратуру дитячим лікарням.

В Україні то неможливо, тому що менталітет тих людей не дозволяє їм поступати так, як полякам. Тому що у нас забагато людей збирало гроші на різноманітні цілі… І тому поява її в Україні, я не думаю, що буде сприйнята великими масами людей. Але вони, поляки, почули нашу таку жилку, яка їм близька, і запросили нас на такий мегафест, який буде в серпні. 400 тисяч людей на кордоні з Німеччиною. І ми поїдемо туди і полякам нерви трохи «потєрєбім»...

А як твоя телекарєра?

Телекар’єри у мене немає. Я завжди був там людиною запрошеною, і я з «тєліком» постільки-поскільки зв’язаний. Є час – іду, немає часу – не йду. Є час, але програма не лежить до душі – не йду. Я їду на програми, де немає сценарію, при умові: якщо є час. А так через три дні я їду в Арктику: утнув сам собі арктичну експедицію на Шпіцберген. Подивлюся, що білі ведмеді без нас роблять.

Може, там, на Шпіцбергені, українські пісні співають?

Ведмеді? Якщо покурять української трави, то заспівають українською. Я думаю, що вони лижуть шпіцбергенський лід, який так само вставляє, як українська трава (сміється).

Але ж українці живуть на Шпіцбергені?

На Шпіцбергені живуть 700 українців, 700 росіян і тисячу сто норвегів. Поїду, подивлюся, що там.

А які твої плани на майбутнє?

Сьогодні план – дожити до завтрашнього ранку (сміється). В такому самому здоров’ї. А там далі – буде видно.

Та все ж… 

Не люблю багато ділитися. Куча всього. Готуємо на осінь «фанівський» збірник, який називатиметься «Груба пачка». Там маса не виданого матеріалу має знайтися на ньому. Ну, тобто, ліпше його дочекатися, бо я пообіцяю одне, а завтра «стрілить у голову» інше і в тій пачці буде щось інакше. Планів, як завжди, – купа, ми менше говоримо, а більше робимо. Ми постійно сидимо в студії і на кожен концерт ми щось робимо. Буквально три дні назад вийшов новий альбом. Із 50 реміксів ми відібрали 13. Такий елітний, офігенний, легенький реміксовий альбом, хоча пісні серйозні. Тобто, постійно щось робиться.

А з Шурою зустрічаєшся?

Я не горю бажанням зустрічатися з тими людьми, які мене продали, як «кусок тряпки». До Шури я не маю в принципі такої злості, як до Ростіка, тому що він не розуміє, що робить. А той другий, він розумніший, він сплановано організував тоді таку акцію - залізти в душу мою. Мене тоді врятували алкоголь і моя жінка, яка була поруч. Ми двоє дивилися той телевізор і пиляли антену на даху. Я вилазив кожен день і пиляв по пару сантиметрів такої здорової залізної мачти. І десь на третій день революції я її нафіг спиляв. Вона впала в город і я став психічно здоровою людиною. Я не знав ні про кризу, ні про ворогів, ні про дефолт, ні про що. Антена впала – і я зрозумів, звідки вся біда – з «тєлєка»! (сміється).

А що ти побажаєш ковельчанам?

Щоб менше було уродів, які заважають їм нормально ходити на концерти і жити. Бо наші люди звикли, що якщо їх не гноблять, то таке справді може бути. Бо той український народ за довгу епоху свого існування звик до такої собі вторинності. І ми ніяк не можемо звикнути, що якщо ніхто не б’є в голову молотком, то це є реальність, що таке може бути. Тому хочеться побажати більше гарних новин для тих людей. Ламайте антени і будьте здоровіші!

А самому в політику не хочеться йти? Колеги вже ж побували навіть у ВРУ?

Їхнє горде перебування в політиці мене переконало, що я там точно не потрібний...