Гості «Лісової пісні» про Ковель, політику, український гумор і «Перець»

Пом’янути Лесю Українку і ще раз торкнутись невмирущої «Лісової пісні» з’їхалися поети і письменники з Києва, Тернополя, Бреста, Луцька, Рівного, Чернігова і Ковельчани. І «Перець…» теж був. І вірші слухав, і прозу, і пісні. Словом все мило і культурно цілих два дні. Перший у культурно-просвітницькому центрі, а другий – у Нечимному, за Скулином. Було чути дух українства. Адже в Уховецьку власть «совецька», а від Білина до Скулина – незалежна Україна. Отака-то Ковельщина. «Перець» не мудрствував лукаво, а прямо пішов в атаку на самих іменитих українських світил. Виявилось, що вони славні хлопці-козаки...

Послухайте коротеньку мову «Перця» з Віктором Барановим, головою Київської письменницької організації, головним редактором журналу «Київ»:

«Перець»: Хто смішніший: українець чи хохол?

В. Баранов: Українець гумор сприймає, а хохол обережніший, він його переступає.

«Перець»: Олігархи і депутати критику сприймають як всі чи ні?

В. Баранов: Олігархи не мають ознак національності. Тому далекі від України.

«Перець»: А депутати?

В. Баранов: І для олігархів і для більшості депутатів – Україна лише майдан для збагачення. Окремі просто покидьки.

«Перець»: Чому не задвірках гумор та сатира?

В. Баранов: У державі нема послідовності. На всю Україну один «Перець». Тому приємно, що ви відроджуєте ці традиції.

«Перець»: Хіба то одна причина ігнорування критики і гумору?

В. Баранов: В Україні деформована практика свободи слова. Наприклад якби англійська«Гардіан» критикнула справедливо прем’єра за зловживання. То той на другий день пішов би у відставку або кинувся у Темзу. А у нас послухають і роблять своє злочинство далі.

«Перець»: То який вихід?

В. Баранов: Критику бояться і сприймають совісні люди. На зміну безморальним олігархам іде молодь, вона й поправить все.

«Перець»: Чи бачили смішне у Ковелі?

В. Баранов: Смішного ні, але було весело.

«Перець»: А який Ковель?

В. Баранов: Гарне європейське місто. Хай щастить Ковельчанам.

Послухав «Перець…» і пішов ще до знаменитого українця, лауреата Шевченківської премії та премії Лесі Українки, виконавчого директора Ліги українських меценатів Михайла Слабошпицького. Прізвище для «Перця…» унікальне: він слабо шпицькає!.. Відомо, що в тому прізвищі криється якась бомба. То «Перець…» знаменитості закинув найболючіше.

«Перець»: Україна смішна?

М. Слабошпицький: Звичайно. Ми нагадуємо людей, які не були на базарі ніколи. А потім пішли і хочемо Європі свої цінності і ціни встановити. А Європа з нас сміється.

«Перець»: То що, по вашому, Україні в європейський базар не іти?

М. Слабошпицький: Та йти, але не бути наївними. Ми кажемо, що в нас трагічна історія і світ за це нас має любити. Ми не думаємо, що в Естонії чи Італії теж була трагічна історія і вони люблять своє, а наше їх не цікавить.

«Перець»: Почекайте, весь світ гордиться своєю історією.

М. Слабошпицький: Найперше навчімось розуміти себе. Американці гордяться і показують якусь тюрму, якій 300 літ. А ми своєї тисячолітньої пам’ятки гостям не можемо показати. Он у Києві Софія якій десять століть, а ми не відчуваємо біля якого багатства живемо. То я всім кажу: «Ви чуєте, як печуть п’яти де ступав Ярослав Мудрий». А наші слухають, не вірять і питають: «А де? Справді?»

«Перець»: Волинь для Вас цікава?

М. Слабошпицький: Волинь залишає неймовірні враження. Тут первісна природа і її потрібно продавати.

«Перець»: Вибачте, але Ви переперчили.

М. Слабошпицький: Анітрохи. Маючи скарб його потрібно не ховати, а показувати. Туристів це цікавить. В Італії перший віце-прем’єр є одночасно міністром туризму. А тут така краса і все спить.

«Перець»: Полішуки сплячі чи нормальні?

М. Слабошпицький: Веселі. У них гумор в душі.

«Перець»: Поети і гумористи зможуть щось змінити?

М. Слабошпицький: З огляду на нашу бездержавність Шевченко – це держава, будитель, вчитель, авторитет і лише тоді поет. Тому мусять.

«Перець»: Помаранчева комедія була потрібна?

М. Слабошпицький: Безперечно. Вона розбудила народ. Шкода, що вожді не виправдали сподівань.

«Перець»: В Україні президент-державник є? І хто це?

М. Слабошпицький: Я не бачу поки.

«Перець»: Тоді, за кого голосувати?

М. Слабошпицький: Політична ситуація підскаже. Я заявляв, що раніше руку відрубаю, аніж за Кучму проголосую. А мені казали не гарячкуй і не гріши перед Богом. Коли вийшли до фіналу Симоненко і Кучма, то я цією рукою кидав бюлетень за Кучму!

«Перець»: Ковель сподобався?

М. Слабошпицький: Ковель сподобався. Він чудовий. А вам хай щастить.