Лучанам розповідали про рекламу та гендерну рівність і лякали словом «сексизм»

Сьогодні у Луцьку відбулося засідання дискусійного клубу, під час якого обговорювали тему сексизму у рекламі. Про це інтформує інтернет-видання «Волинська правда».

На заході були присутні представники від регіонального представництва фонду імені Фредріха Еберта в Україні, Волинської обласної громадського організації «Гендерний центр», ВГО «Жіночий консорціум України» та інші.

Такий елемент, як реклама, став невід’ємним і дуже часто дратівливим у нашому житті. Адже реклама − це гроші і вплив на людей, тому вона така всюдисуща. Отож щодня на білбордах, в газетах, по телевізору, радіо, в інтернеті нам пропонують те, без чого (саме так нас переконують) ну просто неможливо жити. А для більшого впливу на глядача використовують різноманітні засоби, при чому у багатьох випадках не турбуючись про моральні цінності.

Отож сьогодні у Луцьку, в кафе «Енштейн» відбулося засідання дискусійного клубу, на якому сперечалися саме про «це», адже тема: «Креативна реклама без сексизму». Учасники обговорення почули про німецький досвід в сфері саморегулювання. Доповідачем з цього питання виступила представник регіонального представництва фонду імені Фредріха Еберта в Україні Юліане Шульте.

На заході продемонстрували картинки, де використовувалося оголене жіноче тіло для реклами того чи іншого товару, для прикладу, дрельки і будматеріалів, а також інших предметів, які не мають відношення до жінки і тим паче до відсутності на ній одягу. За основу взяли зовнішню рекламу.

Захід відбувся за методикою світового кафе. Усі присутні розбилися на 3 групи, котрі вирішували завдання, поставлені організатрами. Загалом до уваги дискутуючих запропонували питанння такого типу: які критерії сексизму у рекламі? (вироблення загальних стандартів дозволеного) А також − які конкретні кроки ми можемо здійснити для впровадження рекламних стандартів?

Ажіотаж був великий. Перш за все, сексизм у рекламі розглядали з боку потрібності, моральності і, звичайно, рівноправності між чоловіками і жінками. Вже потім дискутували про те, «що це таке?», «з чим його їдять?» і чи не варто викинути його з «раціону?» По тому кожна група захищала свої позиції, до яких дійшли її представники. Багато незгоди і суперечок викликала жінка, що майже голою рекламує дрель. Обурення полягало у тому, що сама картинка не відповідає суті реклами, адже дрель і гола жінка між собою не мають ніякої відповідності.

Отож, таке явище у рекламі як сексизм визнали безаперечно, були запропоновані критерії, які на думку присутніх варто накласти у плані використання саме тіла людини − чоловіка чи жінки. Думки дискутуючих були різноманітними і неодностайними. За спільними висновками намалювалася така картина: критерії повинні не допустити приниження людської гідності, нав’язувати певні стереотипи і мати натяк на статеве домінування, зачіпати національну гідність, натякати на расизм, ну і, звичайно, не переступати морально-етичних норм. Щодо реклами жінками товару, до якого вони не мають відношення, то у цьому плані зовнішній вигляд героя реклами повинен відповідати сфері, до якої належить предмет − якщо дрелька, то спецодяг.

«Перець по-ковельськи» пропонує читачам викинути телевізор на звалище. І можна не переживати через набридливу рекламу. А проблема гендерної рівности і сексизму взагалі перестане існувати.