Про президентів фальшивих і справжніх

Ось воно і все. Майже скінчилося. Маю на увазі, передвиборні змагання між Ю та Я. Можна було б написати їхні клички повністю, але, думаю, вітчизняний читач і так добряче від них стомився. Тим більше, всі й так чудово розуміють, що означає Ю та Я: це такі собі загальновідомі українські ієрогліфи,ОСТАННІ букви в алфавіті, які тепер вживаються самостійно для позначення Хитрості (Ю) і Тупості (Я) – двох могутніх ворожих сил, що оце зійшлися в смертельному герці за крісло президента України...

Подивіться, про що нам увесь час говорить Ю. Її промова на дебатах у цьому плані репрезентативна. Якщо не зважати на вступний пасквіль, у якому вона піддала критиці кандидата в президенти Я, то можна сказати, що в своїй промові Ю говорила ось про що:

…Я хочу їм один раз показати, що є держава, є народ, є люди, надра, власність, стратегічні об’єкти належать не їм, а належать саме тим людям, які можуть, володіючи цим всім, дійсно, достойно жити… Говоримо про нашу наступну стратегічну державну власність – це наша газотранспортна система, яка коштує як мінімум більше 150 млрд. дол.

…Тому я хочу захистити вас, але я можу захистити вас від них, але я не зможу захистити вас від вас самих, якщо ви будете робити вибір на користь тих людей, які так поводяться з вами, з вашою власністю, з державою… Коли така командна прийде до влади, яке буде місце країни в світі, хто буде приймати Україну, хто буде вносити в таку Україну інвестиції?

…І це значить, що інтегральний показник людського розвитку об'єднує все. І доходи людини, зарплати, пенсії, і організація бізнесу в країні, який інвестиційний клімат зроблений в країні. Це і система податків. Це система функціонування економіки, все входить в інтегральний індекс розвитку людини...

...А друге, як ще дати нашим студентам, які завершують навчання, робоче місце? Це малий і середній бізнес. Малий і середній бізнес – це те, що складає основу розвитку нормальної економіки в кожній державі. Малий і середній бізнес, який є основою створення середнього класу в державі. Я хочу, щоб ви знали, що ми будемо започатковувати європейські моделі підтримки малого і середнього бізнесу…Таку систему кредитування, яка може відкрити нові перспективи для розвитку бізнесу... І тому ми докорінно будемо міняти систему грошово-кредитної політики. Поки ми не навчимося і не зробимо модель, яка буде давати кредити під ті відсотки, по яким дає світ, а це не вище 5-7%, ну, максимум 10%…

...Ми прийняли 28 нормативних документів, які є ключовими, які можуть змінити все середовище для ведення бізнесу. Ми вдвічі скоротили кількість контролюючих інстанцій, і запланували ще вдвічі скоротити після того. Як уважно попрацюємо з малим бізнесом … Друге – ми майже в 2,5 рази скоротили кількість ліцензій, які видаються, по суті, скасувавши корупцію і скасувавши тиск на бізнес…

Про що говорив би вельмишановний пан Я на дебатах, якби насмілився прийти на них? Передбачити не важко. Аби проілюструвати його політичну філософію, проглянемо передвиборну програму, з якою Я йде до людей:

…Починаючи з 2010 року, гарантую щорічне зростання ВВП, збільшення частки інноваційно активних підприємств, збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну до 50 млрд. дол. США у 2014 році… Стійке економічне зростання сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення, зростанню заробітної плати, забезпеченню цінової та валютно-курсової стабільності.

Узгоджена державна антиінфляційна політика дозволить забезпечити значне зниження темпів інфляції, починаючи з 2010 року. Забезпечу пріоритетність стимулювання підприємств малого і середнього бізнесу шляхом надання доступу до кредитних ресурсів, зменшення податкового навантаження, у тому числі значне зниження податкових платежів для підприємств, які створюють нові робочі місця. Малий та середній бізнес потребують не лише уваги, а й захисту з боку держави…

...Доб'юся прийняття нового Податкового кодексу, зроблю Україну найбільш інвестиційно привабливою у Східній Європі… Запроваджу принципово нову державну стратегію надання соціальних гарантій громадянам упродовж усього життя… Забезпечу формування на законодавчому рівні та гарантування цінової стабільності і доступності для кожної людини:

– державного «антикризового» продовольчого кошика – переліку продуктів харчування, захищених державою від цінових коливань (хліб, овочі, олія, молочні продукти, цукор, круп’яні вироби);

– державного «антикризового» медичного кошика – переліку життєво важливих лікарських засобів та медичних послуг (якісна швидка медична допомога, життєво важливі медичні препарати)…

Гарантую: встановлення мінімальних розмірів пенсій, які забезпечуватимуть базові потреби кожної людини: житло, їжа, лікування; підвищення соціальних стандартів для задоволення культурних потреб і можливості придбання товарів довгострокового споживання; створення умов для повноцінного відпочинку і туризму; захист прав працюючих пенсіонерів; відміну пільг при нарахуванні пенсій для високопосадовців...

Про що говорять ці люди? Тобто, про що говорять Ю та Я в даних уривках? Про що говорять їхні рекламні ролики? Їхні біг-борди? Про гроші. Про зарплати, пенсії, стипендії, кредити, ціни, ціни на хліб, ціни на газ, відсотки, інвестиції, економіку, економічне зростання, економічну кризу, бізнес, інфляцію тощо. Отже, як би не завершилися вибори, а президентом нашої країни буде людина, для якої економіка – це «альфа» і «омега» всієї політичної діяльності, і яка вважає, буцім гроші – єдине, про що варто говорити з виборцем.

Тепер поміркуймо. Чого хочуть люди, які увесь час говорять про гроші, які вважають, що матеріальний добробут є єдиним детермінантом щасливого життя нації? Ясно, що такі люди бачать в грошах єдину мету і особисто для себе. Вони добираються до влади, викидаючи мільйони і мільйони на безглузду рекламу.

Хіба не зрозуміло, що саме робитимуть вони, добравшись до тієї влади? Так, вони повертатимуть кошти, витрачені на передвиборну кампанію, вони набиватимуть свої банківські рахунки грішми, про які весь час говорять і думають. Ага, і створюватимуть видимість підвищення зарплат і пенсій за рахунок знецінення гривні, аби дурний електорат підтримав їх, любителів говорити про гроші, й на наступних виборах.

Міркуймо далі: з якою іншою метою кандидат типу Ю чи Я, кандидат, який говорить із виборцями лише про гроші, добивався би влади, якщо не з метою збагачення? Іншої мети в такого кандидата бути не може. Це очевидно!

Наші виборці завжди купляються на дешеву рекламу. Купилися й на цих виборах. Для пересічного українця держава, національна свідомість, закон, мораль – ніщо в порівнянні з надбавкою до зарплати. Несвідомі дурні-бо-бідні маси змусили нечисленну частину справді мислячих українців в другому турі розпачливо чухати потилицю.

Про вищі матерії можна думати, коли шлунок ситий, – заперечите ви мені. А я вам на це скажу – брехня! Становлення України як повноцінної держави повинно починатися з головного: зі звороту до національних духовних цінностей, з відродження традицій, з очищення нашої історії від чужинських міфів, з подолання комплексу меншовартості і другосортності перед Європою і Росією, з виховання мислячого, непідкупного, честолюбного і гордого собою українця…

Якщо всі ці принципи будуть втілені в життя, економічне зростання і добробут прийдуть самі собою. Якщо цими принципами знехтуємо заради економіки і президентів з їхніми нікчемними зарплатнями-подачками, то залишимось тупцювати на місці як в економічній, так і в духовній сферах.

Справжній національний лідер, який взяв владу в свої руки з благородною метою, ніколи не буде робити економіку ключовою і єдиною сферою пропаганди. Хіба генерал Шарль де Голль говорив із французьким народом про зарплати і пенсії? Ні! Навіть в часи глибоких економічних потрясінь, які переживала понівечена Другою світовою війною Франція наприкінці 50-х, він говорив про націоналізм, про спротив впливам США та про боротьбу з комунізмом. Він думав про те, аби перетворити Францію в могутню державу, повернути Франції її ореол і впливи у світі, який вона мала протягом віків. Де Голль був порядним політиком і не загравав на фізіологічних потребах людей, а ставив перед собою великі завдання. Народ повірив йому і швидко отримав те, на що заслужив: за десять років президентства де Голль перетворив знищену війною Францію на одну з передових світових потуг, а налагодження економіки і матеріальний добробут прийшли до рядових французів вже як наслідок політичного перетворення країни.

Чеський національний діяч Томаш Масарик, який відіграв вирішальну роль у здобутті Чехословаччиною незалежності 1918 року від Австро-Угорщини. Блискучий публіцист і філософ, беззаперечний моральний авторитет в європейських інтелігентських колах, він відстоював право не лише чехів, але й усіх інших чисельно малих народів на власну державу. Своє чесне ім’я він здобув правдивістю і працьовитістю. 1918 року Томаш Масарик став президентом новоутвореної Чехословаччини і залишався ним впродовж шістнадцяти років. Свої політичні принципи Масарик виклав у численних філософсько-публіцистичних працях. «Будь-яка розумна і чесна політика – це реалізація і укріплення принципів гуманізму. Політику, як і все те, що ми робимо, слід підпорядковувати етичним принципам», – писав Томаш Масарик. Демократія в його розумінні – це любов до ближнього на політичному рівні. В демократії людина людині не може служити засобом. «Сім’я, школа, релігія, державні інститути, література й преса, а вже потім політика», – такою пірамідою цінностей послуговувався чеський президент.

Порівняйте ці висловлювання Томаша Масарика з риторикою Ю та Я, поданою вище. Мисляча людина одразу збагне, на скільки нескінченна та світоглядна прірва, яка відділяє Томаша Масарика та Шарля де Голля від наших доморощених шахраїв Ю та Я, за яких віддали свої голоси більшість українців.

Все ж хочеться вірити в краще. Хочеться вірити, що нашій багатостраждальній Україні востаннє доводиться робити вибір між двома нікчемними політичними ліліпутами – і вже за п’ять років націю очолить достойний лідер, який поведе її до майбутніх звершень.