Хроніки нашого міста… «Співчуття», «привид комунізму» з Луцька та «кадри» з Ковеля
5 травня «губернатор» нової «просусідськи» налаштованої влади на Волині Борис Клімчук представив ковельчанам голову Ковельської райдержадміністрації Івана Смітюха…
«Співчуття» Івану Смітюху
Повинна бути віра, конкретні справи, а не захмарні ідеї. Допомога буде там, де громада і місцева влада, щось вкладає у розвиток території сама. Найголовніше – це увага до людей і їхніх проблем. Головну лінію слухайте поміж моїх слів – «напутствував» «губернатор» земляка Івана Смітюха. Зал показово задоволено плескав в долоні.
Свої вітальні слова і готовність до співпраці між містом і районом висловив мер Ковеля Сергій Кошарук. Звиклі до багаторічної традиції протистоянь міста та району ковельчани підтримали і мера оплесками.
Новий голова Ковельської райдержадміністрації запевнив, що буде працювати чесно і добросовісно. А з подачками і подарунками до нього не підходити, бо буде погано. Присутні в залі схвалили сказане особливо щирими аплодисментами.
Та найбільше оплесків припало бувшому районному голові Валентину Скибі. Хто знав і хто не знав, хто працював і отримував на «горіхи» плескали голосно бурхливо і довго!
«Перець» приєднується до всіх офіційних і неофіційних побажань і висловлює свої «співчуття» новому голові району. Адже роботи багато – вистачить не на одну «оновлену» владу. Та й критиків і рецензентів з числа самої ж влади вистачатиме…
Дерева патріотизму
За ініціативою Івана Сидорука в Ковелі біля річки Турії висаджували дуби, берези і калину в честь ковельських «Соколів». «Соколи» – це молодіжна підпільна організація, яка в роки війни боролась проти німців і допомагала воякам УПА. Збирали збою, розклеювали антифашистські листівки, в «ліс» передавали медикаменти, ліки, папір, друкарську фарбу та інформацію про вороже військо, що знаходилось в місті і рухалось по Ковельській залізниці.
Радянські «визволителі» за таку боротьбу з німецько-фашистськими окупантами «відзначили» керівника «Соколів» 10-ма роками Колими. Велич вчинку юних патріотів від цього не зменшилась. То ж зараз ні в кого в Ковелі сумнівів не виникає – це був великий прояв патріотизму в ім’я України.
Біля старої верби де у війну зустрічались підпільники і мали схрон для зброї та інших підпільних речей встановлено пам’ятний знак.
Ростимуть дерева «Соколиного гаю» і не зникне істинний патріотизм українців. А у віках лунатиме «Слава Україні!».
Всеукраїнська премія мовникам
Міський голова Сергій Кошарук на зустрічі з письменниками та журналістами Ковельського краю виступив з пропозицією запровадити спеціальну премію з української мови та літератури для кращих учнів та студентів. Ідею мера підтримали письменники брати Капранови, народний артист України Володимир Талашко і ковельчани.
Правду кажучи, премій забагато не буває. Особливо в наш час – коли в «наступ» на українську мову кинуто ще й теперішню державну владу.
«Привиди комунізму» дісталися Ковеля
Відомий на Волині комуніст пан Чап’юк рекомендує тепер вже Ковельській міській раді перейменувати вулицю Степана Бандери. Пропонується прізвище якогось маловідомого комуніста.
Нагадаємо читачам «Перця», що вже мала місце глупа спроба назвати одну з вулиць міста ім’ям колишнього начальника водоканалу Степана Тищука, який і зараз проживає в Ковелі. Спочатку депутати зопалу проголосували за це. А потім прозріли і відмінили сміхотворне рішення.
Прості ковельчани запитали у «Перця»:
– Для чого це все робиться?
– Все просто як двері, – відповів той. – Привиди комунізму покидають свої політичні могили і смітники історії. Вони хочуть помститися за поразку в дев’яностих, в Україну повернути комунізм і приєднатись до Росії, а борців за волю відправити до Сибіру.
Хіба не цим пояснюється присвоєння почесного громадянина Ковеля бувшому меру Євгену Поліщуку?
Свого часу останній прославився тим що організовував в Ковелі побоїща проти прихильників проголошення незалежності України.
То ж гасло «Будьте насторожі!» своєї актуальності не втрачає.
А між Луцьком і Ковелем, тим часом, відбувається поглиблений обмін «кадрів» і «привидів». Ковельські «кадри», які за прозорливим визначенням Йосипа Джугашвілі-Сталіна «рєшают всьо» - в область. А «привиди комунізму», тим часом, вперед на Ковель… Причому, так виглядає, що процес обміну відбувається дуже скоординовано, до того ж - в масштабах всієї країни. Вже й вищезгаданому теоретику кадрової політики Йосипу Сталіну поставили пам’ятник в козацькому Запоріжжі.
Звичайний збіг обставин?..














Коментарі (13):
Ганьба тиранам і їх прихвостням Чапюкам і шана Івану Сидоруку!
В"привиди комунізму" й Клімчука записати варто. Свого часу будучи директором Ковельської СШ №8 він особисто привселюдно здирав з старшокласників синьо-жовті значки. А це ж був уже 1991 рік. Такий от педагог-гуманіст з Клімчука. Ніхто не забутий, ніщо не забуте!
Помиляєтесь пане frank,Клімчук Б.П.був диретором Ковельської СШ№11
Не треба брехати! Саме у 1991 р. Клімчук працював заступником голови Ковельського міськвиконкому. І вся твоя інша інфа такий самий повний брєд!
Класно "клімчуківці" спрацювали! Спочатку запустили завідомо абсурдний комент, а тепер самі ж його і спростовують. А БП, як завжди, типу білий та пухнастий.
«Соколи» – це було не молодіжне, а юнацьке підпілля, до якого входили учні 8-10 класів середньої школи № 3. Керівника «соколів» восьмикласника Олександра Баховця засудили не до 10, а до 15 років таборів. Радянські «визволителі» судили «соколів» у 1946 р. не за боротьбу з німецько-фашистськими окупантами, а за боротьбу з радянською владою – за підтримку та сприяння ОУН-УПА. Не приплутуйте сюди німців! За часів німецької окупації ніякої підпільної організації чи групи «Соколи» не було, з її майбутніх членів (тих, яких засудили в 1946 р.) фактично один тільки Баховець допомагав ОУН-УПА. Отож, біля старої верби «соколи» збиралися не у війну, а вже після неї – у 1945-1946 роках… Автору варто було б спочатку прочитати книгу «Колима» Олександра Баховця, а не писати нісенітниці!
Так диви - тільки через статті в Інеті червонопузі у владі історію національно-визвольного руху й вивчать
Якщо тільки беліберду Рахівника можна назвати "статтею" про історію національно-визвольного руху...
Якби не, як ти тут настрочив,"беліберда Рахівника", то місцеві холуї Москви про патріотів з "Сокола" в коментарах і не згадали б. А так - воно ще щось там уточнює і "радянську владу" вигороджує!
Ті, що з піною на посинілих губах б'ють себе в груди за націоналізм, довго не живуть. Це вже давно перевірили нащадки Дзержинського. Так що дивись, "патріоте"...
Кому що, а п'яницям синій колір та "дзєржинскій". А бачу добре. Прийде час - у владних кабінетах більше не сховаєтесь. І до пенсії можете й не досидіти
Бандеровец проклятый, ты сам до пенсии не доживешь! Смерть оранжевой чуме!
Попередній коментар засвідчує, що пацієнти психушок теж отримали доступ до І-нету. Психіатри будьте пильні!