Байка про лісову демократію-4

Так виглядає, що загальний тонус українського політичного байкарства останнім часом значно підвищився. То ж чергова серія «Байки про лісову демократію» сповнена оптимізму та самоіронії. До того ж її актуальність щодо місцевої проблематики очевидна…

Про Щастя, що заходить і в Дикий Ліс

В старому лісі трапився скандал,
Як обирали ватажка нового
Одержали Кота гладкого -
Якийсь осел недобре рахував.

А може Лісовий їх покарав,
Щоб не будили в лісі лихо
І сіли у кущах всі тихо,
Бо Кіт стабільність обіцяв.

Кота ніхто не мав за злого
Бо їв і слухав, слухав і бурчав
Не дряпався і не сичав –
Чекав нагоди за порогом.

І повезло - прийшла його пора
Нарешті впазуритися у владу.
Зібрались лісові на Раду
Віддали владу, крикнути: «Ура!»

Недовго Кіт собі порядкував,
Як звірі незлюбили владу
Кіт перебрав і Силу й Раду,
Щоб кожен владу поважав.

Щоб добре їсти, Кіт Ведмедю
Віддав Галявину в заставу
За казанок смачної страви
І горщик запашного меду.

Недобрі Вовк, Руда Лисиця
І решта звірів та звірят
Ходили і кричали: «Ґвалт!»
«Мерщій збираймо опозицію!»

І ватажка хотіли як годиться,
Щоб кожен дикий демократ
Мав самовряд і сто порад
Як захистити харч і амуніцію.

 «Котяру геть і до арешту!»-
Кричали, набирали злість,
А Кіт все слухає і їсть -
Йому начхати на протести.

До Пугача ходили –«Дайте раду!
Як змусити Кота – царя
Подбати про отих звірят,
Що на плечах тримають владу?»

І дав Пугач просту пораду:
« Не метушіться, бо не гвалт,
А добра воля востократ
Потрібна для направи ладу.

Ця опозиція стошерcтна і стозада
Вартує сотні мудрих лісових
Захисників і мертвих і живих -
Усього Лісу Дикої Громади.

Послухайте мою пораду:
Не їх, жиріючих котів,
А кровних лісових братів
Беріть собі у вищу владу!

І добре в Лісі жити стане -
В Країні Диких Демократів,
Чужа біда хвостата і вусата
Нікого більше не дістане!