Таємна змова країн Перської затоки, Росії, Франції та Японії у зв'язку з планами США щодо введення «амеро» замість «зеленої» валюти обвалила долар в усьому світі. Ввести амеро замість долара уряд США може вже до кінця 2009 року, – вважають журналісти. На цьому тижні курс долара США до євро і японської ієни впав до річного мінімуму. Як вважають аналітики, цьому посприяла стаття про плани країн Перської затоки, Росії, Китаю, Франції та Японії відмовитися від американської валюти при розрахунках за нафту. Ця інформація послідувала після сенсаційних заяв про введення в США нової валюти – «амеро»…

Партій, які називають себе патріотичними і, навіть, націоналістичними, в незалежній Україні не бракувало ніколи. Причому за гучністю своїх «акцій», за вмінням ефектно махати прапорами і лунко, зі сталевими нотками в голосі, кричати «Слава Україні!» рівних їм немає. З приходом виборчої кампанії активність таких «діячів» зазвичай досягає максимуму. Українцям вкотре пропонується: «Голосуйте за нас, бо нас мало у владі» або ж «голосуйте за нас, бо ми у владі ще не були». І українці голосують. Тільки чому ж Україна стає все більш залежною від своїх ближніх та далеких сусідів, а українець відчуває себе чужинцем на рідній землі?..

Відгриміли фанфари, віддзвеніли келихи, відшуміло розлите по келихах  шампанське… 4 жовтня «Вістям Ковельщини» виповнилось 70 років. І хоч основні урочистості з цієї нагоди відбулись іще 2 жовтня, «Перець по-ковельськи» все ж вважає, що вітати іменинників треба вчасно. Тобто, не раніше від дати самих іменин…

Вчора селище Любешів відзначило своє 525-ліття з часу заснування. Можна було б написати, що любешівці гідно і весело відзначили цю важливу для селища подію. Та чомусь на язиці крутиться щось на кшталт «трудящі Любешова відзначили важливу для кожного з них дату на високому ідеологічному і політичному рівні». Чому? Судіть самі…

Виборча президентська кампанія (для багатьох – лише вона) розпочалася. Однак на фоні того, що відбувається в країні, багато хто вважає, що за таких умов краще вибрати клоуна, ніж Президента. Перший хоч постійно виявлятиме свою майстерність. Останній – лише волю своїх «мажоритарних» акціонерів. І все! Головне для «президентської раті» – вдало зіграти на політичній війні «всіх проти всіх». І комусь це таки вдасться…

Золотий вересень! Півстоліття нам торочили, як цей вересень ощасливив нас, галичан, возз’єднавши з Великою Україною (УРСР), де українців 22 роки ощасливлювали…

Те, що гумор – справа загальнонародна, підтвердив і дещо несподіваний лист на електронну пошту «Перця по-ковельськи». «Відомий український поет і письменник, лауреат Шевченківської премії, мужня, достойна людина, що живе і творить у Луцьку», – саме так охарактеризували автора листа в передмові до одного з його інтерв’ю, опублікованого у виданні з характерною назвою «Сумно». Виявляється, що гумор і сатира – це дуже серйозно. І актуально. Принаймні, саме так вважає відомий «серйозний» письменник, наш земляк Василь Слапчук…

Криза пам’ятників розпочалася задовго до нинішньої економічної кризи, тоді, коли ще й не пахло свободою та й демократією, хоча Україна вже називалася Незалежною. Але люди вже відтоді мріяли про гідний пам’ятник Тарасові Шевченку для Івано-Франківська, бо в парку було скромне гіпсове його погруддя, яке навіть совєтській владі не випадало (та й не дозволялося!) ставити в центрі міста, а для парку годився й такий. Громадськість хотіла величного й гарного, не старого й сумного, а молодого і в стилі модерн, на відміну від усіх попередніх...

Форма й зміст інтернет-«дацзибао» Дмітрія Мєдвєдєва ще раз демонструють в усій красі «братерські почуття» Москви до України на кшталт – «ви ніхто і звати вас ніяк», або в путінсько-бухарестському варіанті «Джордже, Україна – це навіть не держава». А чого ми хотіли? Щоб у світі шанували країну, якою вже 18 років керує згуртована група товаришопанів, відомих лише клептоманією й схильністю до зради всіх і всього?

Зважаючи на той факт, що кандидатом у Президенти зголосився поки єдиний із волинян, колишній головний «охоронець» Президента Віктора Ющенка, генерал Служби безпеки України Олександр Скіпальський, «Перець…» пропонує читачам дещо призабуту історію за участю нашого знаменитого земляка. Це іронічно-драматична, а можливо, навіть фантастична повість про те, як свого часу Олександр Олександрович «отруїв» Степана Хмару, Ларису Скорик та Леся Танюка. Повість з прологом і епілогом. Але в україномовній інтерпретації…